БЛОК 7.
ЧАСТИНА 1

Аграрний сектор в Угоді про асоціацію

Чому аграрний сектор — важлива частина Угоди про асоціацію України з ЄС?
У 2018 році Україна стала четвертим за розміром постачальником сільськогосподарської продукції до ЄС. У 2017 році найбільші обсяги експорту до країн ЄС складали сільськогосподарська і харчова продукція – 32,2% від загального обсягу. Це найбільші обсяги експорту до ЄС серед галузей. Якщо порівнювати з 2016 роком, зростання сільськогосподарського експорту становило 17%, продукції тваринництва – 21%, напоїв та тютюну – 19,5%. Зростання аграрного експорту до ЄС допомогло компенсувати збитки, що виробники зазнали від втрати ринку Російської Федерації. Компанії, які традиційно експортували до РФ, почали переорієнтовуватися на нові ринки, зокрема і на ринок ЄС.
Важливо пам'ятати, що з квітня 2014 року ЄС в односторонньому порядку скасував мита для українських експортерів, а Україна надає безмитний режим для товарів з ЄС в межах Угоди про зону вільної торгівлі з 1 січня 2016 року. З одного боку, вітчизняний споживач має виграти від цього, з іншого — відбувається посилення конкуренції для українських виробників.

Домовленості щодо співробітництва України та країн-членів ЄС в аграрному секторі містяться у Главі 17 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» Розділу V «Економічне та галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію. Відповідно до них, Україна має гармонізувати свої регулятивні норми з правом та стандартами ЄС.
В Угоді про асоціацію визначено 10 сфер співробітництва у галузі сільського господарства та розвитку сільських територій:

1) сприяння взаємному розумінню аграрних політик;
2) посилення адміністративного потенціалу під час планування, оцінки та реалізації політики;
3) заохочення сучасного та сталого сільськогосподарського виробництва, з наголосом на охороні довкілля, органічному виробництві, біотехнологіях;
4) обмін знаннями та досвідом щодо розвитку сільських територій;
5) підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору, його ефективності, прозорості ринків, умов для залучення інвестицій;
6) поширення знань за допомогою проведення навчальних та інформаційних заходів;
7) сприяння інноваціям через проведення досліджень та просування системи дорадництва до аграріїв;
8) посилення гармонізації з питань, які обговорюють в межах міжнародних організацій;
9) обмін досвідом у сфері підтримки аграрної політики;
10) заохочення політики якості сільськогосподарської продукції у сфері стандартизації, вимог до виробництва і схем якості.