БЛОК 8.
ЧАСТИНА 3

Зміна клімату та Угода про асоціацію. Паризька угода

Україна має низку міжнародно-правових зобов'язань у сфері зміни клімату. Серед останнього — у грудні 2015 року 195 країн підписали Паризьку угоду. Вона набула чинності у 2016 році. А станом на 1 січня 2019 року її ратифікували 184 країни, зокрема й Україна.
Основне завдання держав відповідно до Паризької угоди — стримувати зростання глобальної середньої температури нижче 2° С понад доіндустріальні рівні і обмежити зростання температури до 1,5° С понад доіндустріальні рівні. Це суттєво знизить ризики та наслідки зміни клімату.
Питання зміни клімату врегульовані Угодою про асоціацію між Україною та ЄС:
Стаття 361 Угоди
визначає зміну клімату як регіональну та глобальну проблему навколишнього середовища і встановлює загальні рамки співробітництва між Україною та ЄС.
Стаття 365 Угоди
стосується розвитку та імплементації кліматичної політики, і відсилає до Додатку XXXI Угоди.
Додаток передбачає три широких напрями роботи у сфері зміни клімату:

(а) імплементацію Україною Кіотського протоколу з усіма критеріями відповідності для повного запровадження кіотських механізмів;

(б) розробку плану дій на довготермінову перспективу стосовно пом'якшення змін клімату та адаптації до них;

(в) розробку та запровадження довгострокових заходів, для скорочення викидів парникових газів.

Стаття 363 і Додаток ХХХ
визначають необхідність імплементувати Директиву 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів у межах Співтовариства, Регламент 842/2006 про певні фторовані парникові гази і Регламент 2037/2000 про субстанції, що руйнують озоновий шар.
У 2017-2018 роках було прийнято низку важливих стратегічних та планувальних документів. Зокрема, варто виділити:

  • Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року та План заходів її виконання;
  • Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року;
  • Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність»;
  • План заходів з виконання Угоди про асоціацію;
  • Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок.
Ще один дуже важливий крок — розробка та подання до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Стратегія передбачає стимули для впровадження низьковуглецевих технологій в усіх ключових секторах економіки.


Щоб імплементувати Директиву 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів, розробили проект Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Він закріплює впровадження єдиної загальнообов'язкової методики розрахунку викидів парникових газів, а також забезпечення відповідності розрахунку викидів європейським стандартам.
Щоб виконати акти сфери «Зміна клімату та захист озонового шару», розробили та зареєстрували у Верховній Раді України проект Закону «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази». Він очікує на розгляд Парламенту.

На європейському рівні варто відзначити лідерську позицію України у Комітеті з питань енергетики та клімату Енергетичного співтовариства. Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак — співголова цього Комітету. У березні 2018 року Комітет розглянув рекомендації з розробки інтегрованих енергетичних та кліматичних планів для країн-учасниць Енергетичного Співтовариства. Україна прийняла рішення розробляти такі плани з 2020 року.

Україна посіла 18-те місце у рейтингу кліматичної політики (Climate Change Performance Index 2019). Якщо порівнювати з 2018 роком, вона піднялася на дві сходинки. Перші три місця у цьому рейтингу порожні, оскільки, на думку дослідників, жодна країна не робить достатньо, щоб їх посісти.
Кліматична політика – хороший шанс для України модернізувати економіку та перейти до інноваційних технологій. Це дозволить скоротити викиди парникових газів і забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також збільшити частку відновлювальних джерел енергії у загальній енергетичній системі.