БЛОК 8.
ЧАСТИНА 2

Eкологічна політика в інших сферах

З часу підписання Угоди про асоціацію, основна діяльність у сфері управління довкілля та інтеграції екологічної політики в інші галузеві політики була зосереджена на впровадженні в Україні європейської моделі оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО).

Саме у цій сфері можна почали втілюватися прийняті законодавчі положення. Закон України «Про ОВД» застосовують на практиці з 18 грудня 2017 року, а Закон України «Про СЕО» — з 12 жовтня 2018 року.
Оцінку впливу на навколишнє середовище проводять, щоб виявити вплив планованих дій (конкретного проекту чи стратегічного документу) на стан довкілля і здоров'я населення. Це дозволяє ухвалити екологічно правильне рішення, щоб зменшити негативний вплив на довкілля чи запобігти значному впливу на нього.

Більшість розвинених національних правових систем передбачають проведення оцінок впливу на навколишнє середовище в тому чи іншому вигляді. На рівні Європейського Союзу працює три директиви, що визначають основні принципи та засади проведення ОВД:

  • Директива 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище
  • Директива 1992/43/ЄЕС про охорону природних середовищ існування та дикої флори і фауни
  • Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище
Відповідно до них було гармонізовано національне законодавство держав-членів з цього питання.

Процедури ОВД різні в різних країнах. Вони можуть бути інтегровані в інші дозвільні процедури, як у Британії та Німеччині. Або ж для них може бути створено спеціальні окремі дозвільні процедури, як у Болгарії, Угорщині, Словаччині, Латвії та Україні.
ОВД повинна визначати, описувати та оцінювати прямий та непрямий значний вплив проекту на:

  • безпечність життєдіяльності людей та їхнє здоров'я;
  • навколишнє природне середовище та його елементи;
  • природні території та об'єкти;
  • історичні пам'ятки та інші матеріальні об'єкти;
  • культурну спадщину.
Закон України «Про ОВД» містить перелік видів діяльності, які вимагають оцінки впливу на довкілля. Вони розподілені на дві категорії планової діяльності та об'єктів.
Перша категорія — ті, що можуть мати значний вплив на довкілля. Наприклад, нафтопереробні та газопереробні заводи, теплові електростанції, установки для виробництва або збагачення ядерного палива, чорна та кольорова металургія, хімічне виробництво.
Друга категорія — це, наприклад, глибоке буріння, сільське господарство, лісництво та водне господарство і видобувна промисловість. Базова різниця між цими двома категоріями у тому, що об'єкти першої категорії мають ще додатково проходити процедуру транскордонного впливу на довкілля.
Основна відмінність між ОВД і СЕО полягає в об'єкті оцінки.

ОВД оцінює індивідуальні проекти в певному місці, СЕО – політики, програми та плани. Наприклад, Стратегія транспортної політики — це об'єкт СЕО, а будівництво конкретної ділянки дороги — об'єкт ОВД.
Альтернативні варіанти, що передбачає оцінка, можуть пропонувати:

  • Різні види діяльності. Наприклад, залізниця чи автомобільна дорога. Проект, який має на меті вирішити проблему приміського сполучення з аеропортом, очевидно, матиме дві основні альтернативи: додаткова залізнична колія чи реконструкція дороги. Кожна з альтернатив має різні екологічні наслідки, зокрема пов'язані з викидами в атмосферу та площею зайнятих земельних ділянок.

  • Різні варіанти в межах самої діяльності з огляду на місце (північ чи південь країни); технологічне рішення (асфальтне покриття чи бетон); заходи зі зменшення впливу (обмеження швидкості чи шумові екрани). Це матиме різні наслідки для населення, що живе на прилеглих територіях.

  • Нульовий варіант (обов'язкова альтернатива). Нульова альтернатива дозволяє оцінити прогнозований стан довкілля, якщо відмовитися від пропонованої діяльності. По-друге, відмова від проекту може мати і негативні наслідки для довкілля. Наприклад, невирішення проблеми несанкціонованої чи позапроектної діяльності сміттєзвалища.

  • Найбільш екологічний варіант. Така альтернатива дозволяє виділити окремо як «ідеальний» варіант реалізації, так і найбільш прийнятний з економічної, соціальної та екологічної точки зору.
У процесі проведення як ОВД, так і СЕО важливе інформування та залучення громадськості. Громадськість отримує інформацію про плановану діяльність, яка підлягає ОВД, інформацію про висновок з ОВД та рішення про провадження планованої діяльності. Крім цього, проводять громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, де охочі мають можливість надавати свої зауваження.
Замовник СЕО також забезпечує можливості для участі громадськості. Проект документа державного планування та звіт про СЕО замовник оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті, щоб одержати та врахувати зауваження. Також він встановлює строк громадського обговорення. Він не може становити менше 30 днів з дня оприлюднення повідомлення. Громадськість у межах цього терміну має право подати замовнику зауваження і пропозиції до проекту документа і до звіту про СЕО.
В Україні, усі документи, що стосуються кожної конкретної процедури ОВД, можна знайти в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля. Це веб-сторінка з відкритим доступом для громадськості та окремими кабінетами для замовників. Наразі цей реєстр працює в тестовому режимі і вимагає певного доопрацювання, щоб відповідати усім вимогам законодавства.

Що стосується СЕО, то немає єдиного місця збору усіх її документів. Їхнє розміщення у відкритому доступі залежить вже від самого замовника.